Програмне забезпечення для моніторингу працівників — це система, яка може відстежувати й аналізувати активність співробітників на їхніх комп’ютерах. Його популярність почала зростати ще на початку 2000-х років завдяки розвитку комп’ютерних технологій, а пандемія Covid-19 у 2020-х роках спричинила ще стрімкіше поширення таких рішень. За даними нещодавнього дослідження Instant Office, 78% сучасних роботодавців відстежують роботу персоналу за допомогою різних інструментів.
Зазвичай програмне забезпечення для моніторингу працівників складається з агента, який співробітники встановлюють на свої пристрої, і панелі моніторингу, що дозволяє керівникам отримувати журнали та звіти.
Програмне забезпечення для моніторингу працівників забезпечує видимість налаштованої робочої активності. Від активного часу до відвіданих вебсайтів — воно збирає задані дані про робочу активність на авторизованих корпоративних пристроях у робочий час. Більш просунуті рішення виходять далеко за межі простого збору даних. Вони формують готові звіти про продуктивність кожного співробітника, розрахунки заробітної плати й загалом заощаджують час керівника.
Найочевидніша мета такого програмного забезпечення — контроль продуктивності працівників. Скільки часу вони витрачають на проєкт, а скільки — на смішні відео з котами на YouTube? Чи залучені вони до робочого процесу, чи роблять перерви на каву кожні 10 хвилин? Чи шукають у Google інформацію, пов’язану з роботою, чи дешеві квитки до Лас-Вегаса на вихідні? Програми для моніторингу працівників створені саме для відповіді на такі запитання.
Окрім виявлення тих, хто ухиляється від роботи, програмне забезпечення для моніторингу працівників виконує кілька менш очевидних, але не менш важливих завдань. Передусім воно може допомогти виявити співробітників, які мають труднощі. Вони можуть бути перевантажені роботою або не мати достатнього досвіду для певних завдань як молоді спеціалісти й при цьому не наважуватися сказати керівнику про проблеми. Виявлення таких ситуацій і уважна робота над їх усуненням не лише підвищить продуктивність, а й покращить атмосферу в офісі та ваш імідж як керівника.
Ще одна не настільки очевидна причина використовувати програмне забезпечення для моніторингу працівників — контроль ресурсів компанії. Чи зросли останнім часом витрати на папір для принтера? Чи витрачаєте ви гроші на програмне забезпечення, яким співробітники не користуються? Звіти допоможуть це з’ясувати. Вони покажуть, як часто працівники використовують певну програму або чи застосовують офісні принтери в особистих цілях.
Найкраще програмне забезпечення для моніторингу працівників оснащене модулями захисту даних. Вони запобігають доступу, копіюванню або надсиланню конфіденційної інформації та попереджають адміністратора, якщо виникає щось підозріле. Маючи такого всевидючого охоронця, вам не доведеться хвилюватися про витік даних або несанкціонований доступ до корпоративної інформації.
Це лише кілька проблем, які можуть вирішувати інструменти моніторингу працівників. Розгляньмо тему докладніше та ознайоммося з провідними рішеннями в цій галузі.
Типи програмного забезпечення для моніторингу працівників
Програмне забезпечення для моніторингу працівників поділяється на три типи: облік часу, моніторинг активності та запобігання втраті даних (DLP).
Програми для обліку часу необхідні, якщо ви хочете автоматизувати такі рутинні процеси, як облік відвідуваності, робочого часу та розрахунок заробітної плати. Вони фіксують час входу й виходу, періоди бездіяльності працівника та час, витрачений на кожне завдання. Ви можете оцінити, скільки часу співробітники витрачають на проєкт, а також хто і коли працював над конкретним завданням. Точні дані обліку також важливі для виставлення рахунків клієнтам, якщо ви працюєте за контрактом або з погодинною оплатою. Найкраще те, що звіти автоматично формуються в режимі реального часу, усуваючи ризик шахрайства або людських помилок. Інструменти обліку часу мають й інші переваги: вони допомагають підвищити продуктивність, мотивують співробітників і показують, на що витрачаються кошти.
Сфера застосування таких звітів надзвичайно широка. Вони дають цінну інформацію про рівень продуктивності й залученості, допомагають виявляти неефективні моделі роботи та співробітників із низькими результатами, заощаджують ресурси компанії тощо. За умови уважного та етичного впровадження програмне забезпечення для моніторингу активності може стати надійним партнером у розвитку вашого бізнесу.
Запобігання втраті даних (DLP) — найпросунутіший тип програмного забезпечення для моніторингу працівників. Воно працює шляхом перевірки даних у використанні, передаванні та зберіганні — в електронній пошті, месенджерах, на пристроях працівників або серверах компанії — і блокує все, що схоже на порушення політик, перш ніж інформація зможе залишити організацію.
Для цього DLP-інструменти поєднують кілька методів: точне зіставлення даних і файлів із відомою базою, сканування на основі правил для виявлення шаблонів на кшталт номерів карток або документів, а для порушень, що не відповідають заздалегідь визначеній категорії, — більш просунуті методи, такі як машинне навчання та поведінковий аналіз.
Компанії використовують DLP-системи для запобігання витокам, незаконному виведенню, втраті, розголошенню або знищенню конфіденційної інформації, а також для забезпечення відповідності нормативним вимогам і захисту персонально ідентифікованої інформації (PII). Щоб детальніше порівняти сучасні DLP-інструменти, перегляньте наш посібник про найкраще DLP-програмне забезпечення.
У цій статті ми переважно зосередимося на програмному забезпеченні для моніторингу активності.
Функції програмного забезпечення для моніторингу працівників
Попри великий вибір програмного забезпечення для моніторингу активності на ринку, багато функцій є типовими для більшості рішень. Розгляньмо можливості, яких можна очікувати від якісної програми для моніторингу працівників:
- Моніторинг активності на пристроях, що належать компанії
- Інтеграція із системою управління проєктами
- Програмне забезпечення для обліку часу
Незалежно від того, з яких пристроїв і місць працює ваша команда, головне — зберігати моніторинг пропорційним і чітко про нього повідомляти. За можливості використовуйте обладнання, що належить компанії, отримуйте згоду, якщо йдеться про особисті пристрої, і збирайте лише ті дані, які справді потрібні для управління ефективністю та захисту активів компанії. Щоб докладніше дізнатися про юридичні вимоги у вашому регіоні, перегляньте наші посібники щодо вимог GDPR до моніторингу працівників і законів про моніторинг працівників у різних штатах.
Переваги моніторингу соціальних мереж працівників
Соціальні мережі — одне з найбільших джерел відволікання на роботі: стрічки, побудовані навколо сповіщень, спеціально створені, щоб перетягувати увагу з поточного завдання, і коротка перевірка легко може перетворитися на 20 хвилин прокручування. Для бізнесу контроль активності працівників у соціальних мережах і їхньої ширшої онлайн-присутності — практичний спосіб захистити і продуктивність, і репутацію.
Ось основні переваги моніторингу соціальних мереж працівників:
Зменшення кібербулінгу
З огляду на зростання кібербулінгу роботодавцям важливо контролювати онлайн-поведінку працівників, особливо тих, хто працює в інтернеті. Так вони можуть запобігти участі співробітників у кібербулінгу або тому, щоб самі працівники ставали його жертвами.
Підвищення ефективності
Моніторинг соціальних мереж базується на контролі миттєвих повідомлень та подібних методах. Віддалено відстежуючи онлайн-активність працівників, роботодавці можуть оцінювати їхню продуктивність і виявляти потенційні сфери для покращення. Крім того, ці самі дані можна використовувати для точнішої оцінки загальної залученості співробітників у досягнення цілей компанії.
Підтримання репутації
Працівники — обличчя компанії. Саме вони представляють її, коли з’являються в соціальному просторі. Тому організаціям варто переконатися, що співробітники формують позитивну репутацію й поза робочим середовищем і не шкодять бренду свідомо чи несвідомо.
Посилення безпеки
Зрештою, компанії не хочуть стикатися із загрозами зсередини. Роботодавці можуть запобігати таким ризикам, уважно контролюючи онлайн-поведінку співробітників. Тому варто стежити за їхньою активністю в соціальних мережах, щоб навіть у разі порушення безпеки вчасно отримати попередження.
Переваги та недоліки моніторингу працівників
На тлі постійної загрози кібератак і зростаючої потреби у відповідальності на робочому місці організації дедалі активніше оцінюють переваги інструментів моніторингу працівників. Нижче наведено детальний огляд плюсів і мінусів такого підходу.
Ось основні переваги та недоліки моніторингу працівників:
Переваги
Підвищення продуктивності
Рішення для моніторингу працівників дають організаціям інформацію про робочі звички співробітників у режимі реального часу. Фактично це вимірювані показники, які можна використовувати для оцінки продуктивності. Завдяки цьому роботодавці можуть створювати спеціальні канали зворотного зв’язку та вимірювати як індивідуальну, так і командну ефективність.
Оптимізація робочих процесів
Багато внутрішніх бізнес-процесів часто сповільнюються через потреби, що виникають в останню хвилину. Іноді ресурсів для їх виконання може бути недостатньо. Значною мірою це пов’язано з тим, як організовано щоденний робочий процес працівників. За умови належного моніторингу багато таких проблем можна було б попередити, оскільки співробітники краще контролювали б свої завдання й виконували їх вчасно.
Економічна ефективність
Старе прислів’я «Краще запобігти, ніж лікувати» актуальне завжди. У випадку моніторингу працівників втрата бізнесу через кіберзагрозу може коштувати щонайменше в десять разів дорожче, ніж її попередження. Законні інструменти моніторингу допомагають організаціям зменшувати ризики безпеки та ефективніше використовувати час і ресурси. Крім того, такі рішення допомагають контролювати раціональне використання часу й ресурсів, що в довгостроковій перспективі дає суттєву економію.
Недоліки
Фактор довіри
Іноді організації схиляються до суворих заходів, щоб змусити працівників відповідати за свої дії. Однак такі заходи часто викликають недовіру з боку співробітників, особливо коли йдеться про конфіденційність. У результаті деякі працівники можуть відмовлятися виконувати письмові політики й процедури або чинити їм опір. Це, своєю чергою, знижує продуктивність, спричиняє затримки й негативно впливає на репутацію організації.
Юридичний фактор
У деяких країнах і їхніх адміністративних одиницях моніторинг працівників регулюється суворими законами та нормами. Через незаконний моніторинг організація може зіткнутися з проблемами. Тому компаніям необхідно стежити за актуальними правилами й законодавством країни, у якій вони працюють, і за потреби консультуватися з юристами.
Етика моніторингу працівників
До пандемії моніторинг працівників здебільшого вважався нав’язливою та переважно неетичною практикою. Але в нових умовах ставлення швидко змінилося, оскільки такий підхід почали сприймати як необхідний і відносно безпечний засіб захисту активів організації. Проте після завершення кризового періоду залишається питання: наскільки далеко компанія має право заходити у прагненні до повного контролю за співробітниками та яких моральних меж слід дотримуватися. Розгляньмо основні принципи.
Моніторинг за згодою
Прихований моніторинг працівників може здаватися логічним способом не порушувати робоче середовище, але водночас може сприйматися як серйозне втручання у приватність. Тому якщо компанія хоче контролювати роботу співробітників, вона має демонструвати турботу про їхнє благополуччя й чітко пояснювати, що саме та як контролюється. Працівники повинні знати, що їхні комп’ютери, телефони й мережа відстежуються за допомогою відповідного програмного забезпечення.
Оцінка мотивів моніторингу
Перед впровадженням моніторингу компанія має оцінити свої причини й мотиви. Основний акцент повинен бути на відчутних перевагах, а не на втручанні. Найчастіше моніторинг використовують, щоб виявляти співробітників, які навмисно марнують робочий час, порушують авторські права або переглядають неприйнятні матеріали.
Останнім часом мотиви моніторингу виходять далеко за ці межі й охоплюють такі явища, як кібербулінг, крадіжка особистих даних і навіть інсайдерська торгівля. Тому перед вибором рішення для моніторингу компаніям потрібно чітко визначити, навіщо, як і що саме вони хочуть контролювати. Це включає оцінку меж методів збору даних, можливих наслідків для працівників і допустимих способів використання інформації.
Наприклад, компанії не варто інвестувати в сканування чатів у соціальних мережах, якщо це не має стосунку до її галузі. У підсумку такі мотиви слід пояснювати співробітникам, щоб підтримувати операційну прозорість.
Захист приватності
Під час впровадження моніторингу компаніям слід пам’ятати, наскільки важливо підтримувати приватне та безпечне робоче середовище для співробітників. Наприклад, контроль поза робочим часом може спричиняти стрес і навіть підштовхувати людей до звільнення. Працівники також повинні мати можливість працювати, не хвилюючись, що їхню приватність порушують або керівництво без дозволу отримує доступ до особистих даних.
Вибір оптимального інструменту
Усі наведені вище міркування допомагають визначити оптимальний інструмент для впровадження. Важливо переконатися, що рішення відповідає цілям організації та її стандартам безпеки. На цьому етапі корисною може бути консультація юриста, щоб забезпечити відповідність законам і нормативним вимогам конкретної юрисдикції.
Моніторинг працівників і закон
Кожна країна або штат має власні закони, що регулюють моніторинг працівників. Деякі юрисдикції застосовують суворий підхід, інші — більш ліберальний. Наприклад, трудове законодавство Індії допускає спостереження й моніторинг співробітників на робочому місці. Так, стаття 21 підкреслює право на приватність, але законність конкретних практик моніторингу прямо не визначена. Розгляньмо короткий огляд.
Натомість деякі закони США є конкретнішими. Наприклад, Закон про конфіденційність електронних комунікацій 1986 року допускає моніторинг на робочому місці, якщо бізнес має для цього законну підставу. Крім того, у кожному штаті США діють власні правила щодо запису телефонних дзвінків. Також існує Закон про захист конфіденційності відеоматеріалів та інші норми щодо розкриття інформації про «відеозаписи», покликані запобігати неправомірному розголошенню.
У Великій Британії Закон про регулювання слідчих повноважень 2000 року (RIPA) часто згадується у контексті моніторингу за згодою. Загальний регламент про захист даних (GDPR) також регулює доступ до персональних даних і порядок їх обробки. В Австралії моніторинг дозволений, хоча й у більш обмеженій формі, відповідно до Закону про конфіденційність 1988 року, Закону про спостереження на робочому місці 2005 року, Закону про пристрої спостереження 1999 року та інших нормативних актів.
Загалом кожна країна та її адміністративні одиниці мають власні унікальні закони щодо використання моніторингу працівників. Водночас загальний принцип полягає в тому, що роботодавець може контролювати співробітника на робочому місці, якщо це відбувається в межах законодавства відповідної юрисдикції. Щоб ознайомитися з правилами для кожного штату США, перегляньте наш посібник із законів США про моніторинг.
GDPR і моніторинг працівників
Загальний регламент про захист даних (GDPR) безпосередньо зосереджений на правилах конфіденційності даних для осіб, які проживають у Європейському Союзі (ЄС). Стаття 6 регламенту наголошує на законності обробки даних і водночас визначає напрям для найкращих практик моніторингу працівників у Європі. Зокрема, стаття 6 визначає обробку даних як «законну»:
- Якщо працівник дав згоду на збір і обробку своїх даних із конкретною метою.
- Якщо метою обробки даних є забезпечення дотримання юридичних вимог.
- Якщо обробка даних здійснюється в суспільних інтересах.
- Якщо обробка даних здійснюється в інтересах працівника.
Так само GDPR дозволяє державам-членам ЄС застосовувати пункти 2 і 3 на підставі законодавства Союзу та окремих держав-членів. Загалом GDPR дає роботодавцям у Європейському Союзі чіткіший орієнтир для формування політик і процедур моніторингу працівників.
Фактично він надає конкретні рекомендації для ситуацій, коли виникають сумніви, чи використовуються зібрані дані саме для тієї мети, заради якої їх було отримано. Така невизначеність може виникати, якщо є ризик неналежного використання персональних даних.
Отже, GDPR допомагає роботодавцям забезпечувати цілісність, конфіденційність, підзвітність, точність, справедливість і законність під час обробки даних. Повний перелік вимог дивіться в нашому посібнику щодо вимог GDPR до моніторингу працівників.
Тенденції моніторингу працівників у 2026 році
За останні кілька років моніторинг працівників еволюціонував від простого відстеження продуктивності до комплексних і складних систем управління та безпеки. Розвиток технологій моніторингу супроводжується дедалі більшою увагою до етичного впровадження та змін у правилах конфіденційності. У 2026 році чітко простежується рух у бік розумніших, більш інтегрованих і прозорих систем.
Моніторинг працівників як нова норма
Моніторинг працівників більше не є нішевою практикою — це повноцінний бізнес-інструмент. Актуальні дані показують, що близько 76% компаній у Північній Америці вже використовують ту чи іншу форму моніторингу працівників, що значно більше порівняно з 42% у 2020 році. У світі рівень впровадження становить близько 64%, і в найближчому майбутньому прогнозується його зростання до 82%. Моніторинг став звичним у різних форматах роботи: понад 73% віддалених і гібридних команд та 75% фізичних офісів використовують такі інструменти для підтримання узгодженості й безпеки.
Аналітика в реальному часі та розвиток ШІ
Штучний інтелект і машинне навчання активно інтегруються в моніторинг працівників. Сучасні системи виходять за межі пасивного збору даних і надають прогнозну аналітику щодо моделей продуктивності, потенційних внутрішніх загроз і ризиків невідповідності вимогам.
- Відстеження активності в режимі реального часу стало ключовою функцією: 86% інструментів уже дають керівникам змогу наживо бачити використання програм, перемикання між завданнями й час бездіяльності.
- Поведінкова аналітика використовує ШІ для виявлення закономірностей у діях працівників, допомагаючи визначати як тенденції продуктивності, так і потенційні ризики ще до того, як вони посиляться.
- Автоматизовані функції, як-от створення знімків екрана (78%), моніторинг чатів (40%) і віддалений доступ (28%), уже стали стандартними, але увага змістилася на те, як ШІ інтерпретує ці дані й перетворює необроблену інформацію на практичні висновки — наприклад, скануючи повідомлення на наявність позначеного контенту.
Баланс між аналітикою, етикою та приватністю
У міру того як технології стають потужнішими, дискусія закономірно зміщується до їх етичного використання. Рівень обізнаності працівників щодо захисту приватності є найвищим за весь час, що змушує компанії підвищувати прозорість.
- Прозоре пояснення того, що саме відстежується і навіщо, тепер є необхідною умовою для збереження довіри. Більшість працівників приймають розумний рівень моніторингу, якщо його чітко пояснюють і справедливо застосовують.
- Вплив на психічне здоров’я сприймається дедалі серйозніше: дослідження зазначають, що надмірне спостереження може спричиняти стрес у працівників. Це підкреслює перехід галузі до більш збалансованих підходів, орієнтованих на результати й командну аналітику замість постійного індивідуального контролю.
- Етичне використання інструментів моніторингу стає важливою відмінністю найкращих роботодавців і передбачає чіткі політики, повагу до меж та використання моніторингу для підтримки, а не лише контролю працівників.
Найчастіше контрольовані види активності у 2026 році
Сфера моніторингу зосередилася навколо ключових видів цифрової активності:
- Використання програм і програмного забезпечення
- Перегляд вебсторінок і моніторинг URL-адрес
- Сканування електронної пошти й повідомлень, часто із застосуванням ШІ для виявлення певного контенту
- Відстеження місцеположення через GPS для виїзних працівників
- Запис екрана та періодичні знімки для підтвердження активності
Ці тенденції свідчать про зрілість галузі, яка навчається балансувати між детальною операційною аналітикою та зростаючими очікуваннями працівників щодо приватності й етичної прозорості. Роботодавці дедалі частіше впроваджують складні рішення на базі ШІ не лише для контролю, а й для створення продуктивнішого, безпечнішого та більш підтримувального робочого середовища.
Поширені запитання
Як роботодавці контролюють своїх працівників?
Роботодавці переважно відстежують загальну продуктивність або відвідуваність працівників за допомогою програмного забезпечення для моніторингу. Сьогодні такі рішення дедалі частіше використовують як інструмент для мотивації та винагороди співробітників, підвищення продуктивності й підтримки управлінських рішень.
Що може робити програмне забезпечення для моніторингу працівників?
Програмне забезпечення для моніторингу працівників значно розвинулося й тепер використовується не лише для обліку робочого часу. Такі інструменти можуть допомагати компаніям відстежувати активність співробітників у соціальних мережах та інтернеті, формувати звіти про ефективність, виявляти ризики й шахрайство тощо — і все це з можливістю віддаленого контролю.
Чи підвищує моніторинг працівників продуктивність?
Надаючи інформацію про робочі звички й продуктивність співробітників, програмне забезпечення для моніторингу допомагає компаніям зрозуміти, що потрібно змінити для підвищення ефективності. Правильно підібране рішення може виявляти й кількісно оцінювати фактори, що впливають на продуктивність працівника, зокрема робоче середовище, навантаження, рівень залученості тощо.
Як працівники ставляться до моніторингу?
Це суб’єктивне питання. Деякі співробітники можуть не заперечувати проти моніторингу, тоді як інші можуть відчувати надмірні обмеження. Це залежить від багатьох факторів, наприклад рівня довіри до роботодавця та керівництва, галузі тощо. Саме тому компанії повинні вживати необхідних заходів, зокрема отримувати згоду працівників, і переконуватися, що не порушують їхню приватність під час досягнення своїх цілей.
Який рівень моніторингу активності працівників є допустимим на роботі?
Не існує універсальної згоди щодо того, коли і скільки видів активності слід контролювати. Підхід залежить від корпоративної культури, галузі та інших факторів. Водночас сфери, пов’язані з інтенсивною обробкою й аналізом даних, наприклад банківська справа, фінансові послуги та охорона здоров’я, зазвичай більше орієнтуються на комплексний моніторинг працівників.
Чи законний моніторинг працівників?
Загалом так. Однак у державному секторі та соціальних службах часто існують певні обмеження щодо використання програмного забезпечення для моніторингу. Крім того, різні юрисдикції можуть мати власні закони та правила щодо, наприклад, відеоспостереження, збору даних тощо. Тому роботодавці мають впроваджувати належні заходи захисту від витоків даних і неправомірного використання інформації відповідно до чинних законів про приватність.
Чи повинні роботодавці повідомляти працівників про моніторинг?
Найкраща практика — повідомляти співробітників одразу після впровадження рішення для моніторингу або ще до його запуску. Так працівники знатимуть, що саме роботодавець контролює і в якому обсязі. Це також дає їм можливість висловити будь-які занепокоєння.
Чи законно контролювати працівників без їхнього відома?
Законність цього залежить від законів про приватність у конкретній юрисдикції. Деякі штати або регіони дозволяють це за умови виконання певних вимог. Навіть у такому разі працівники мають надати згоду на моніторинг, а роботодавець повинен у своїй політиці конфіденційності зазначити, що саме відстежуватиметься, як використовуватимуться дані тощо, щоб запобігти їх неправомірному використанню.
Чи можна здійснювати моніторинг працівників етично?
Етичне використання програмного забезпечення для моніторингу залежить від того, чи розглядаються відповідні цифрові активи як приватні й конфіденційні. Роботодавці повинні дотримуватися чинного законодавства у випадку витоку даних і можливих юридичних наслідків. Також важливо чітко зазначати в політиці конфіденційності, які частини цифрової активності працівників контролюватимуться, і дозволяти співробітникам надати згоду до початку моніторингу. Для більшої юридичної визначеності перед впровадженням такого програмного забезпечення бажано проконсультуватися з юристом.
Чи законно контролювати електронну пошту працівників?
Електронна пошта є невід’ємною частиною щоденного робочого процесу, тому її часто контролюють. Багато роботодавців використовують програмне забезпечення для моніторингу, щоб виявляти повідомлення, які порушують корпоративні політики або мають критичне значення для бізнесу. Однак роботодавцю необхідно вжити всіх належних юридичних заходів і переконатися, що він має право контролювати електронну пошту співробітників, особливо з огляду на велику кількість сучасних законів і норм у сфері конфіденційності листування.
Чому моніторинг працівників важливий?
Моніторинг працівників допомагає бізнесу залишатися конкурентоспроможним у сучасному цифровому світі. Він дозволяє роботодавцям і працівникам відстежувати та покращувати результати роботи, визначаючи фактори, що сприяють підвищенню продуктивності, зниженню плинності кадрів і прогулів тощо. Крім того, роботодавці можуть розвивати свій бізнес, збираючи й аналізуючи дані співробітників, щоб краще розуміти їхні потреби та адаптуватися до змін у середовищі.
Чому важливо використовувати програмне забезпечення для моніторингу в усьому офісі?
Програмне забезпечення для моніторингу працівників можна використовувати для відстеження й розуміння моделей поведінки співробітників, що важливо для будь-якого бізнесу. Такі моделі можуть впливати на майбутні кадрові політики, зміни робочого графіка, потреби в навчанні тощо. Наприклад, якщо компанія помічає, що дедалі більше працівників перевіряють особисту електронну пошту або сайти електронної комерції в робочий час і хоче обмежити таку активність задля підвищення продуктивності, візуалізації, які надає програмне забезпечення для моніторингу, можуть бути надзвичайно корисними.
